Філадельфійський газовий завод, або скорочено “PGW”, з’явився на цей світ ще у далекому дев’ятнадцятому сторіччі. Дуже довгий час функціонував у місті братерського кохання, забезпечуючи містян “блакитним паливом” та опаленням, щоб зігрітися чи приготувати смачну американську їжу. Більш детально про унікальну історію філадельфійського промислового об’єкта, його вклад у розвиток міста, а також що сталося з підприємством в сучасні дні — читайте далі philadelphia1.one.
Початок та становлення заводу
У першій столиці Сполучених Штатів Америки місцева споруда, що виробляла “блакитне паливо” була побудована у 1836 році. В ті часи на Філадельфійський газовий завод відводили великі надії, адже у більшості американських населених пунктів, у першій половині дев’ятнадцятого сторіччя, вже були освітленні вулиці та налагоджена система опалення. Водночас наше місто тоді, через відсутність заводу, де вироблявся газ — відставало у розвитку.
Семюель Меррік — відомий американський інженер та підприємець, який тривалий час свого життя провів у Філадельфії, де започаткував низку важливих освітніх та промислових об’єктів. Зокрема, саме він був двигуном ідеї будівництва першого газового заводу у місті.
Якось Меррік відвідав газові заводи на європейському континенті, після чого повернувся до США та запропонував філадельфійським можновладцям заснувати відповідну промислову інфраструктуру. Проте, хитрі чиновники погодились взяти під свою відповідальність поточний проєкт тільки після того, як він буде побудований та матиме фінансове майбутнє. Семюель пішов на ризик та вже у 1835 році на річці Скулкілл між вулицями Маркет і Філберт тривали ремонтні роботи над — “Philadelphia Gas Works”.
“PGW” з початку свого існування використовувало вугілля, а кінцевий продукт доставлявся трубами у межах початкових кордонів населеного пункту. В останньому за відносно короткий термін вдалося забезпечити газом більшість вуличних ліхтарів, та основні місця скупчення людей. Хоч з іншого боку приватне використання газового освітлення зростало дуже повільно, адже витрати на освітлення домівок робітничого класу міста, для останніх були недосяжним.
Як місто використовувало заводу у своїх цілях?
У 1841 році підприємство, яке потужними кроками розвивалося, зокрема, приносило прибуток — зацікавило місцеву владу. Філадельфійські чиновники згадали про свої обіцянки щодо кураторства над заводом, за іронією долі, політики обіцянку стримали.
У 1890 році понад тисячу ліхтарів освітлювали вулиці міста братерського кохання, а два мільйони ліхтарів освітлювали приватні домівки містян. Здавалося, що ніщо не зможе зупинити філадельфійський газовий завод, але, все ж тутешні можновладці встромили палку в колесо.
Друга половина дев’ятнадцятого й до кінця сторіччя, в історії заводу запам’яталась експлуатацією об’єкта не заради забезпечення комфортного життя мешканців, а, для американських політиків. Останні походили з республіканських партії та використовували раду опікунів газової споруди, щоб відмивати кошти. Водночас робітникам заводу довелось підтримати політичну силу на виборах, зберігаючи за собою місце працевлаштування. Натомість “PGW” працювало неефективно, впало в борги й, як наслідок, стягувало вищі ціни на газ для приватних клієнтів, ніж будь-яке інше місто.
Ситуація змінилася, коли небайдужі спілки домоглися передачі підприємства в руки приватної компанії. Це вдалося реалізувати, але все одно завод вважався орендованим об’єктом, тому сплачував податки в бюджет міста.
Після 1945 року завод швидко почав розвиватися, адже тоді в Америці всі відповідні підприємства відмовлялися від вугілля та переходили на більш екологічну сировину. Потім споруда знову юридично повністю належала міській раді Філадельфії, яка, як не дивно, в черговий раз політизувало функціонування “Philadelphia Gas Works”.
Сучасний період
У 2014 році філадельфійські чиновники намагалися продати газовий завод, оцінивши його майже у два мільярди доларів, але потім передумали, оскільки історичний об’єкт міг принести більше коштів у бюджет від меценатів.
Загалом у 2015 році комунальне підприємство, де народжувалось “блакитне паливо”, було найбільшим у США, серед подібних політичних форм власності.
В сучасні дні філадельфійський газовий завод досі є предметом суперечки та дискусії, щодо того, чи має бути така споруда в руках тутешньої влади чи управлятися приватною корпорацією. З огляду на те, що низка населених пунктів у нашій державі, володіють комунальними підприємствами, які забезпечують електроенергією, а місто братерського кохання опікується містянами завдяки власному виробництві.
У 2021 році очільники індустріальної будівлі прийняли рішення обмежити залежність підприємства від вуглецю, який дуже сильно шкодить навколишньому середовищу. Тоді було підписано відповідне рішення разом з місцевим урядом, щоб поліпшити стан атмосфери у регіоні. Згодом вдалося провести дебютні ремонтні роботи газових труб, які були встановлені ще у другій половині двадцятого сторіччя.
В цілому, за все існування філадельфійського газового заводу, останній декілька разів ставав номінантом рекламних премій. В одній з них навіть завоював нагороду за маркетинг і продажі.
