Видобуток нафти у Сполучених штатах Америки, зокрема, у нашому регіоні потужними кроками розвивалося у дев’ятнадцятому сторіччі. Ця доба характерна пануванню бізнесмена Джона Рокфеллера і уродженця Пенсільванії Едвіна Дрейка. Останній власне володів однією з найбільших нафтопереробних компаній у вищезгаданому штаті. Завод “Philadelphia Energy” свого часу відіграв ключову роль у бізнесі Дрейка. Більш детально про історію фабрики, а саме: коли було засновано споруду для перероблення палива, особливості становлення заводу та яка доля його спіткала в сучасні дні — читайте далі на philadelphia1.one.
Історія появи та становлення
“Philadelphia Energy Solutions” — офіційно було зареєстровано у 1929 році. Однак сам нафтопереробний завод почав функціонувати у 1870 році. В тому періоді часі, власне, як й в сучасні дні промислова споруда розташовувалась на березі річки Скулкілл.
У дев’ятнадцятому сторіччі, до появи перших залізниць, головними логістичними шляхами будь-якого підприємства були — річки. Саме тому “Philadelphia Energy” була побудована неподалік поточного “природного шосе”. Також експлуатація промислового об’єкта потребувала близькості до води.
З плином часу від кількох резервуарів зберігання нафтової продукції, вони розширились аж до три тисячі. Завдяки такому потужному запасу в сховищах “Philadelphia Energy Solutions” довгий час відірвалась від конкурентів на місцевому ринку. Однак на початку двадцятого сторіччя у місті братерського кохання, підприємцем Джозефом П’ю та його колеги заснували — “Sun Oil”.
Завод Маркус-Гук, який розташовувався неподалік від Філадельфії в окрузі Делавер здебільшого фокусувався на перероблюванню та перепродажі техаської сирої нафти. Підприємство П’ю, щоб уникнути витрат на користування залізниць Рокфеллера. доставляла нафту завдяки прибережним танкерам.
Судна головного конкурента дев’ятнадцятого сторіччя “Philadelphia Energy Solutions”, в прямому сенсі проходили повз завод вищезгаданої компанії.
Яка подальша доля спіткала промисловий об’єкт?
У двадцять першому сторіччі філадельфійський завод досі продовжував функціонувати, хоч і трапилися за цей час чимало збитків через проблеми виробництва старої індустріальної будівлі. Однак навіть це не вплинуло на те, що споруда переробляла понад триста тридцять п’ять мільйонів барелів сирої нафти на день. Це своєю чергою зробило підприємство із міста братерського кохання найбільшим відповідним комплексом на Східному узбережжі та десятим за величиною нафтопереробним заводом у Сполучених Штатах Америки.
“Philadelphia Energy Solutions” обслуговувала майже два мільйони електроенергією та понад чотириста мільйонів споживачів природного газу, за франчайзингом зона обслуговування становила дві тисячі сто квадратних миль.
З іншої сторони медалі індустріальний об’єкт часто ставав причиною сварок та критики від екологічних установ. Багатьом філадельфійцям не подобається, що, завод регулярно скидав в ґрунт хімічні речовини, які надалі вмивався у тутешню річку Скулкілл.
Водночас власники нафтового бізнесу апелювали екологічним активістам тим, що, мовляв: “якби не нафта, то американська економіка повернулась до часів Великої депресії”.
Влітку 2019 року доля заводу із міста братерського кохання несподівано вирішилась — він закрився через потужну пожежу частини “Philadelphia Energy Solutions”.
Нафтопереробний завод у Філадельфії спочатку належав “Atlantic Richfield”, а потім опинився в руках “Sunoco”, яка, своєю чергою, продала його “Carlyle Group”. На останніх й впала уся відповідальність та усі витрати на очищення після вибуху заводу.