Джеймс Гуд Райт народився і виріс у Філадельфії. Свою кар’єру він почав з посади бухгалтера і досить швидко досяг керівних посад. Райт був відомим у США фінансистом і банкіром, очільником та реформатором залізниць, а також директором «Edison Electric Illuminating Company». Крім того, він займався благодійною діяльністю – у Нью-Йорку досі є парк, створення якого профінансував Райт. Також бізнесмен допомагав бібліотекам та лікарням. На момент смерті у 1894 році його статки становили 5 мільйонів доларів. Розповідаємо більше про шлях до успіху відомого філадельфійця. Далі на philadelphia1.one.
Початок життя та кар’єри
Джеймс народився у Філадельфії 4 листопада 1836 року. Його батьками були Вільям Райт та Сара Гуд. Першу роботу хлопець знайшов у підлітковому віці. Він продавав галантерею упродовж декількох років.
У 20 років Джеймс влаштувався на посаду клерка у місцеву банківську фірму «Drexel and Company». Його здібності помітили, тож надалі Джеймс працював бухгалтером, а у 1864 році став партнером власників компанії. Протягом часу роботи він став справжнім експертом з виявлення фальшивих грошей та був відповідальною особою за перевірку валюти.
Кар’єра у бізнесі: банк, залізниці та інновації
У 1860-х роках Джеймс Райт переїхав до Нью-Йорка, де продовжував працювати у «Drexel, Morgan and Company», яка була наступницею філадельфійської фірми. Один із братів Дрекселів якраз пішов у відставку, що дозволило взяти на його посаду Райта та розпочати співпрацю з ним. Партнери високо цінували його компетентність, розум та досвід. Тому Джеймс брав повноцінну участь в управлінні, а також активно взаємодіяв з клієнтами компанії. Згодом він почав робити власні інвестиції, що дозволило йому заробляти більше.
Водночас бізнесмен став директором «Edison Electric Illuminating Company». Він шукав інвесторів для електротехнічних підприємств та розвитку технологій Томаса Едісона.
Крім того, Джеймс Гуд Райт став відомим очільником та реорганізатором залізниць у США:
- він очолив залізниці Чикаго, Сент-Пола, Мілуокі та Лонг-Айленда, Південну залізницю, а також нью-йоркську «Guaranty and Indemnity Company»,
- брав участь у реорганізації залізниць і у своїй рідній Філадельфії,
- очолював Приміську швидкісну транзитну дорогу, яку тоді перетворювали на надземну залізницю,
- одним з його останніх проєктів був «Richmond and West Point Terminal Railway».
Встигав Джеймс Гуд Райт займатись також і громадською діяльністю. Він був президентом Мангеттенської лікарні, входив до складу Сіті-клубу, Метрополітен-клубу, Клубу верхової їзди та яхт-клубу Нью-Йорка. Він був пресвітеріанцем та республіканцем.
Особисте життя, смерть і спадщина
Джеймс Гуд Райт одружився у 1881 році у Філадельфії. Його обраницею стала Мері П. Робінсон, вдова Джона М. Робінсона. Останній був партнером Райта у «Drexel, Morgan and Company». Медовий місяць пара провела у Вашингтоні. Вони орендували окремий залізничний вагон і так подорожували. Спільних дітей у родині не було. Райт виховував дітей Мері від першого шлюбу.
У 1894 році стан здоров’я бізнесмена погіршився. У нього діагностували хворобу серця, тому він зменшив своє робоче навантаження. Влітку Джеймс багато відпочивав з родиною. Відчувши покращення свого стану, у жовтні він повернувся до роботи в банку, але несподівано помер 12 листопада 1894 року. На той момент йому було лише 58 років.
Відомого фінансиста та банкіра поховали на кладовищі Вудлон у Нью-Йорку. Попрощатись із ним прийшли його родичі, а також усі багаті та відомі містяни, його партнери та колеги, які працювали з ним протягом багатьох років.
Статки Джеймса Гуда Райта після його смерті оцінили у 5 мільйонів доларів ліквідних активів і 300 000 доларів власності. Відповідно до його заповіту, ці кошти мала отримати його дружина та її діти, а також сестра. Племінники спробували оскаржити останню волю багатого дядька, але це їм не вдалося.
Упродовж життя Джеймс Гуд Райт був відомим філантропом. Так, він пожертвував землю для створення парку у Нью-Йорку та зробив внесок для розвитку бібліотеки у Нью-Йорку. Завдяки цій фінансовій допомозі установа скасувала оплату для відвідувачів, про що досі свідчить пам’ятна табличка на її будівлі. Цікаво, що після його смерті внесок на користь бібліотеки спробували оскаржити, але це також не було успішним.
Оскарження ініціювала нью-йоркська лікарня Нікербокер (нині – Меморіальний госпіталь Джеймса Гуда Райта), створення якої також профінансував відомий бізнесмен. На думку її очільників, бібліотека, що на той час увійшла до складу більшої установи не мала права використовувати кошти, що були виділені для неї як для самостійної установи. Хоча це їм не вдалося, їх власне фінансування залишене Джеймсом Райтом врятувало лікарню від закриття під час економічних труднощів після Другої світової війни.
Таким був життєвий шлях та успіхи відомого філадельфійця. Він створив себе сам та не лише заробив значні статки, а й сприяв розвиткові промисловості, інфраструктури, освіти та медицини у США.