У 1731 році була заснована бібліотека, яка пізніше стала неприбутковою організацією та отримала назву Бібліотечна компанія Філадельфії, також відома як LCP (англ. The Library Company of Philadelphia). На період XXI століття її колекція нараховує понад 500 тисяч книг, а також 70 тисяч інших предметів. У цей перелік входять речі, якими колись володів сам Бенджамін Франклін. Одними з головних надбань бібліотеки є найперші видання роману Германа Мелвілла “Мобі Дік” та збірки віршів Волта Вітмена “Листя трави”. Однак які були перші кроки у створенні самої бібліотеки? Далі на philadelphia1.one.
Заснування бібліотеки
1 липня 1731 року Бенджамін Франклін зібрався зі своїми товаришами, які були членами “Клубу шкіряних фартухів”, також відомими під назвою “Джунто”. Ця невелика компанія вирішила, що варто взятись за заснування бібліотеки. Суспільна думка була викликана тим, що дуже часто дискусії серед товаришів на будь-які теми стикались з нестачею фактів. А маючи особисту бібліотеку таку проблему можна було з легкістю обійти, адже у ній би зберігались всі важливі документи, які могли б підтверджувати чи спростовувати думку кожного.
Період, коли ідея з’явилась, не славився великою кількістю книжок та літератури загалом, адже це був час колоніальної Пенсильванії. У ті роки замовити примірники, які надходили з Лондону, було занадто дорого та отримання виявлялось занадто повільним. Ця проблема стала досить значуща, адже Бенджамін Франклін та його товариші не володіли великими статками, а були всього лиш представниками середнього класу. Тому жоден з них не міг самостійно дозволити собі наповнити бібліотеку.
По факту, заклад створили на корисливій засаді. Кожен член клубу вніс свою частку, і завдяки об’єднанню ресурсів з’явилась повноцінна бібліотека. Перші примірники, які опинились на ледь змайстрованих поличках, були присвячені релігії та освіті. Важливо зазначити, що дебютні надбання написані англійською мовою, коли більшість книг XVIII століття, які зберігались в академічних та приватних бібліотеках, можна було знайти виключно латиною.
Бібліотекарі
Робота бібліотекаря в Америці була незвичайною, адже до моменту пошуку першого працівника для новоспеченого закладу такої вакансії країна ще не бачила. Тому керівники вирішили взятись за цю справу одразу, оскільки колекцію бібліотеки намагались поповнювати систематично.
Першим наглядачем світу книг став Луї Тімоті, але ця посада була його недовго. І у період пошуків другого виконавця весь функціонал бібліотекаря виконував сам Бенджамін Франклін. Його робота як персоналу завершилась у 1734 році, коли на заміну прийшов наступник — Вільям Парсонс, який став новим охоронцем знань на цілих 12 років. Його наступник, Роберт Грінвей, четвертий бібліотекар, пропрацював на цій посаді на цілих 5 років більше.
Кожен охочий міг стати членом бібліотеки, і їм обмеження на отримання книг не було. Інші ж представники могли користуватися привілеєм бібліотеки тільки беручи примірники напрокат. Але головним правилом для тих, хто не був членом, було залишити завдаток, який міг повністю покрити вартість книги. Не будемо забувати, що їх ціна була немалою, однак після повернення примірника всі кошти повертались.
Тому на противагу завдатку було саме обрати членство у бібліотеці, адже у такому випадку всі книги були безплатними. Години роботи закладу виявились сильно лімітованими. Бібліотека була відкрита для відвідування лише щосуботи й виключно протягом 4-х годин після обіду. Тому за цей час кожен повинен був встигнути зробити всі бібліотечні справи, які відкладались на цілий тиждень.
Колекція XVIII століття
Найстаріші каталоги, які можна було знайти, датуються 1741 роком. Завдяки їм можна уявити чим цікавилось товариство у ті часи. І частина поличок була заповнена історичними текстами, географічними працями та описами мандрівок і подорожей. Кожну з цих категорій члени клубу невпинно збирали протягом всього існування.
Окрім історичних робіт, колекцію також доповнювала художня література, більша частина якої була поезією чи п’єсами. Наукові роботи, звичайно, були присутні у списку володінь бібліотеки. А також філософія, мистецтво, лінгвістика тощо. Цей перелік дає зрозуміти, що члени самої бібліотеки мали досить різні смаки, але намагались засвоїти та дізнатись якомога більше інформації.
Розширення колекції та вплив
Бібліотека, яка була створена на кошти членів клубу стала взірцем. Її почали наслідувати й інші міста, які розташовувались на Атлантичному узбережжі.
Але на досягнутому керівники не зупинились, вони продовжували збільшувати свою колекцію. Згодом заклад став приймати й інші цікаві предмети: античні монети, скам’янілості, мінерали тощо. Можна сказати, що будівля почала походити на музей. Бенджамін Вест навіть надіслав до колекції муміфіковану руку принцеси Єгипту.
Пізніше бібліотека продовжила розростатись, переїжджати у більші будівлі та поглинати менші заклади зі збору книг. Вже у XIX столітті вона отримала статус однієї з п’яти найбільших у своєму роді закладів у США. На цьому бібліотека не зупиняла свій ріст і продовжувала кожного року збільшувати свої масштаби та вплив. Але все це стало можливим завдяки людям, які обожнювали дискусії, де потрібні підтвердження думок. Через них Філадельфія отримала велике надбання, яке вже багато років розвивається та дає можливість відчути дух минулого.