Життя Мері Таунсенд було коротким, проте яскравим. Допитлива дівчинка народилась та виросла у Філадельфії, в родині квакерів. У дитинстві вона захопилась комахами та досліджувала їх самостійно в домашніх умовах. Стан її здоров’я був важким. Дівчина втратила зір, а згодом – можливість самостійно рухатись.
Проте вона навчилась писати шрифтом Брайля та створила декілька книг, які були опубліковані. Мері цікавилась не лише комахами, а й активно виступала проти рабства. Більше про її життя та здобутки розповідаємо у статті на philadelphia1.one.
Родина Таунсенд
Мері народилася у Філадельфії 14 травня 1814 року. Її батьки були квакерами. Тато працював годинникарем та аптекарем. Мати служила священником. Дім Таунсендів був розташований поруч з будинком Бенджаміна Франкліна.
Родина не була багатою, проте всі в ній здобули гарну освіту та були шанованими громадянами Філадельфії. У Таунсендів народилось 12 дітей, але лише семеро з них досягли дорослого віку. На жаль, стан здоров’я більшості з них був не надто добрим.
Так, Мері з раннього дитинства була хворобливою дівчинкою. Багато часу їй доводилось проводити у ліжку. Тогочасні лікарі не могли точно діагностувати хвороби, а відповідно й отримати необхідне лікування було неможливо.
Проте, коли Мері не хворіла, то була активною та допитливою. Одним з її щирих дитячих захоплень стали комахи. Вона багато читала про них та намагалась здійснювати перші власні експерименти. Крім того, в юні роки Мері долучилась до руху проти рабства. Вона познайомилась з іншими активістами аболіціоністського руху Філадельфії та всіляко підтримувала їх.
Наука та творчість
З плином часу стан здоров’я Мері погіршувався. Після 20 років вона все більше часу була вимушена проводити в ліжку. Крім того, дівчина почала втрачати зір. Лікарі нічим не могли зарадити. Проте Мері була не з тих, хто здається чи відступає перед труднощами.
Вона навчилась писати за допомогою спеціальних карток, що нагадували шрифт Брайля. З їх допомогою талановита дівчина написала книгу «Життя у світі комах». Робота була опублікована анонімно у 1844 році та містила 20 розділів з наступною інформацією:
- детальний опис зовнішнього вигляду та поведінки поширених в Америці комах, а саме – бджіл, мурах, метеликів, жуків, цвіркунів, сарани, бліх, комарів, павуків, термітів та інших видів;
- в окремих розділах авторка описала соціальну організацію мурах та життєві цикли метеликів;
- тексти були оформлені власними ілюстраціями Мері, які доводили те, що вона вміла працювати з мікроскопом та неодноразово це робила до того, як втратила зір.
Також книга Таунсенд свідчить про те, що вона не лише проводила власні дослідження й спостереження за комахами та підбила їх підсумки, а й читала матеріали інших ентомологів. Це допомогло їй узагальнити вже наявні дані та структурувати їх для зручного використання.
Поряд із цією науковою роботою Мері не забувала про прихильність ідеї скасування рабства в країні. У 1846 році разом зі своєю старшою сестрою вона опублікувала «Абетку проти рабства» для поширення на ярмарку Філадельфійського жіночого товариства проти рабства та збору коштів. Ця книга теж вийшла анонімно, але авторство було розкрите наступного року.
Мета цього видання полягала у тому, щоб пояснити дітям, чому рабство – це погано, а також яким чином вони можуть долучитись до боротьби з ним. Наприклад, це можна було робити, не купуючи товари, виготовлені рабами. Цей метод в Америці широко застосовували дорослі аболіціоністи.
Сестри написали книгу так, щоб вона розвивала політичну свідомість маленьких громадян та базове розуміння прав людини. Кожна літера алфавіту була пов’язана зі словом, яке мало стосунок до рабства. Наприклад, літера «A» позначала термін «аболіціоніст», а «Б» означала «братів», вказуючи на те, що раби є такими ж людьми, які й усі інші.
У 1847 році книгу перевидали та розповсюджували на антирабовласницьких ярмарках для збору коштів на продовження боротьби за скасування рабства. Вона була доволі популярною та допомогла авторкам досягти просвітницької та благодійної мети.
В останні роки життя Мері разом з молодшою сестрою працювала над віршованою історією Англії. В цей час молода жінка вже не могла сама читати та писати, але не полишала творчої роботи.
Смерть і спадок
Мері пішла з життя у віці 37 років. Це сталось 8 липня 1851 року у Філадельфії. Її книга про комах мала вплив на багатьох ентомологів. Також її стиль високо оцінив шведський письменник Бремер. Він писав, що це видання написано так, що заохочуватиме інших дівчат до вивчення комах.
На жаль, більшість досягнень Мері Таунсенд були забуті. Їх віднайшла та зробила відомими науковиця Елізабет Вагнер Рід, яка видала книгу про американських науковиць до Громадянської війни. Вона зібрала історії життя 22 жінок, які писали та публікували наукові статті до цього періоду та мали важливі досягнення.
Пізніше нащадки родини Таунсендів також опублікували декілька томів зі статтями, листами, віршами та іншими творами своїх пращурів. До видання увійшли роботи Мері та її сестер.