Маргаретта Морріс не здобула спеціальної освіти, але стала відомою ентомологинею та ботанічною ілюстраторкою. Її статті про комах публікували наукові журнали Америки, а дослідженнями цікавились інші науковці. Здійснювала Маргаретта їх удома разом зі своєю сестрою. Далі на philadelphia1.one.
Варто зазначити, що її здобутки були визнані. Морріс стала однією з перших жінок, яку у 1850 році було обрано до Американської асоціації сприяння розвитку науки. Крім того, вона стала другою жінкою в історії, яку було обрано до Академії природничих наук Філадельфії. Це відбулось у 1859 році. Розповідаємо докладніше про життєвий шлях талановитої науковиці та її здобутки.
Маргаретта та Елізабет: спільне захоплення сестер
Майбутня дослідниця комах народилася у Філадельфії 3 грудня 1797 року. ЇЇ батьком був юрист Люк Морріс. Мати звали Енн Віллінг. В родині виросло шестеро дітей, в тому числі Маргаретта та Елізабет, які з дитинства виявили цікавість до природничих наук.
В юні роки Маргаретта почала вивчати ботаніку на курсі Томаса Наттолла. Також вона прослухала курс лекцій Чарлза Вістера з мінералогії та геології. Її інтерес до ботаніки та ентомології поділяла мати та сестра Елізабет, яка теж стала ботаніком. Формальної освіти сестри не здобули, але шукали та отримували знання з усіх доступних у той час джерел. Пізніше вони стали частиною наукової спільноти Філадельфії та Америки XIX століття.
У 1812 році Маргаретта та Елізабет разом з матір’ю оселились у Джермантауні. На той час їх батько пішов з життя. Ані Елізабет, ні Маргаретта не вийшли заміж. Натомість разом вони проводили багато наукових досліджень та експериментів, а також відвідували лекції у місцевій академії. Вони активно спілкувались з іншими науковцями та науковицями, які також працювали в галузі ентомології. Ділились своїми знахідками та вивчали здобутки інших вчених.
Маргаретта стала відомою у 1840-х роках завдяки дослідженням так званої «сімнадцятирічної сарани». Також вона вивчала комах, яких вважала шкідниками пшениці, а саме – гессенських мух. На ці теми вона публікувала наукові праці, але пізніше зрозуміла, що це був інший представник.
Морріс ретельно досліджувала життєвий цикл комах, їх розмноження, а також цікавилась тим, хто був їхніми природними ворогами та які способи захисту врожаю від них можна було використати. Крім того, вона проводила дослідження у сфері грибкових захворювань рослин. Всі ці роботи мали практичне значення, адже стосувались питань збільшення врожаю та контролю за шкідниками.
Дослідження комах: наукові статті та результати
Маргаретта Морріс не мала можливості здобути формальну освіту чи проводити наукові дослідження у лабораторіях. Проте вона мала палке бажання вивчати природу й робила це вдома. Вона вирощувала різні види комах власноруч та досліджувала те, як вони відкладають яйця, які стадії розвитку проходять личинки, якими є їх особливості харчування та багато інших подробиць.
Свою першу наукову працю жінка опублікувала у 1841 році. Вона стосувалась гессенських мух:
- ці мухи були відомими шкідниками, які знищували врожаї пшениці, що спричинило зменшення доходів та заборону експорту злаків з країни;
- у статті науковиця докладно описала їх життєвий цикл, в якому важливою стала виявлена деталь про те, що мухи відкладають яйця не в стебла пшениці, а безпосередньо в її зерна;
- жінка зробила висновок, що знищення яєць означає також знищення врожаю, а тому потрібно дбати саме про незаражене шкідниками насіння.
Друга наукова стаття Морріс стосувалась цієї ж тематики та була опублікована Американським філософським товариством. Рецензенти зазначили, що дані дослідження пропонують практичне розв’язання проблеми за шкідниками рослин, якщо їх вдасться відтворити та підтвердити.
Потім Маргаретта писала та публікувала ще багато статей в різних наукових журналах. Так, у 1846 році вийшло чотири статті за її авторством у жіночій колонці журналу «American Agriculturalist». Вони стосувались таких шкідників, як яблунева міль, платтяна міль та блохи.
Наступного року в тому ж журналі було опубліковано ще 5 наукових статей авторки про бавовняна міль та способи захисту від неї, постільних клопів та методи боротьби з ними, а також про інших комах-шкідників.
Визнання
Варто зазначити, що наукова діяльність Маргаретти Морріс та її сестри не залишались поза увагою наукового середовища. Її статтю про сарану у 1850 році розглянула Американська асоціація сприяння розвитку науки. Зачитував роботу один з професорів-чоловіків, тому що жінки тоді ще не мали права виступати перед такою аудиторією.
Проте Морріс того ж року стала членкинею цієї асоціації. Вона була однією з двох перших жінок, яким вдалось цього досягнути. Академія природничих наук Філадельфії також включила ентомологиню до свого складу.
Крім наукової роботи, Морріс створювала ботанічні ілюстрації для інших натуралістів. Ці її роботи також були доволі відомими.
Маргаретта пішла з життя 29 травня 1867 року у віці 69 років, залишивши своє ім’я та здобутки в історії американської науки.