Історія філадельфійського готелю «Lorraine Apartments» або «Divine Lorraine» почалась у 1892 році. Тоді на розі Брод-стріт і Фермаунт-авеню був збудований розкішний та комфортний багатоквартирний будинок. Згодом його перетворили на готель, який пізніше став першим закладом, відкритим для представників усіх рас та віросповідань. Далі на philadelphia1.one.
На початку XX століття, попри архітектурну та історичну цінність, готель занепав. Довгий час будівля залишалась зачиненою, її вікна забили дошками, а стіни розмалювали графіті. Життя повернулось у ці стіни у 2015 році й відтоді готель відновлює свою діяльність.
Розкіш і комфорт у «Lorraine Apartments»
У 1880-х роках Філадельфія розвивалась швидко та бурхливо. Тут з’являлось все більше багатіїв, які прагнули розкішного життя. Починатись воно мало з комфортного житла. Водночас більшість будівель у місті не перевищували три або чотири поверхи. Будувати вище було складно й вважалось незручним для подальшого мешкання з огляду на відсутність ліфтів.
Тому будівництво «Lorraine Apartments», яке завершилось у 1892 році, було справжнім архітектурним здобутком того часу. Десятиповерховий будинок став однією з перших багатоповерхівок у Філадельфії. Для архітектора Вілліса Гейла це був один із декількох подібних проєктів, які принесли йому славу та прибутки. Проте на початку XX століття його стиль почали критикувати й прагнути простіших форм.
Щодо «Lorraine Apartments», то будівля мала не лише розкішний вигляд зовні. Її обладнали електрикою та кухнею, де можна було замовляти їжу. Власники найняли персонал, щоб мешканцям не треба було шукати прислугу. Тож будівля діяла як багатоквартирний будинок підвищеного комфорту для багатіїв.
Преподобний Отець Божественний та його роль у розвитку готелю
У 1948 році будівлю за 485 000 доларів придбав Преподобний Отець Божественний, очільник руху Міжнародної місії миру. Він вирішив перетворити її на готель для всіх та назвав «Divine Lorraine Hotel». Цей заклад став першим у Філадельфії та США відкритим для представників будь-яких рас і віросповідань, жінок і чоловіків. Усі гості мали зобов’язатись дотримуватись правил перебування у готелі, а саме:
- заборонялось паління та вживання алкоголю,
- у приміщеннях готелю не можна було вживати ненормативну лексику,
- чоловіки та жінки мали жити на різних поверхах та не відвідувати одні одних.
Крім того, перебуваючи в готелі, жінки мали надягати лише сукні або довгі спідниці й загалом мати скромний вигляд. Штани для них були заборонені.
Новий власник будівлі щиро вірив у те, що всі люди є рівними перед Богом, а також прагнув допомагати бідним. Тому на 10-му поверсі він створив відкритий для усіх охочих зал для моління. Кухня на першому поверсі була перетворена на громадську їдальню. Там можна було придбати недорогу, але якісну порцію їжі.
Так готель діяв майже пів століття. Водночас у місті були відзначені архітектурні особливості та цінність будівлі. У 1994 році вона була позначена Комісією історії та музеїв Пенсільванії, а у 2002 році – внесена до Національного реєстру історичних місць. Проте на той час готель уже припинив свою діяльність, а сама будівля все більше занепадала, залишаючись зачиненою.
Занепад і відродження
Готель закрили у 1999 році, а наступного року Міжнародна місія миру його продала. Нові власники не були зацікавлені у розвиткові проєкту. До 2006 року будівля не використовувалась, а потім була знову продана для переобладнання під квартири. Цього разу власники продали меблі та фактично все, що ще залишалось усередині колишнього готелю. Так він став пустою оболонкою з вибитими вікнами, які забили дошками. Стіни будівлі розмалювали графіті й досить швидко вона втратила усю свою розкіш та красу, перетворившись на пустку.
У 2021 році закинуту будівлю колишнього готелю на аукціоні придбав Ерік Блуменфельд. Лише цей забудовник виявив інтерес до неї. У 2015 році він оголосив про майбутню реконструкцію з метою створення приміщень для оренди та ресторану на першому поверсі, що мало б повернути будівлі прибутковість. Того ж року забудовник отримав кредит на ремонтні роботи та розпочав їх, а Історична комісія Філадельфії схвалила план відновлення колишнього готелю до зовнішнього вигляду 1933 року. Вже за рік більшість внутрішніх приміщень була відремонтована, а на даху встановили назву «Divine Lorraine».
Невдовзі з’явились перші орендарі. Проте колишній готель потребував значних капіталовкладень і станом на 2020 рік забудовник прострочив виплату виданих йому раніше кредитів. Тоді він вирішив перетворити будівлю знову на повноцінний готель. Так частина будівлі стала називатись «Mint House» та почала діяти як готель.
У січні 2025 року частину нового готелю знову закрили. Наразі працюють місця для оренди та проведення комерційних заходів. Право власності на будівлю тепер належить кредиторам, які мають на меті знову перетворити «Lorraine Apartments» на житловий багатоквартирний будинок. Можливо, історія таки зробить коло й у майбутньому так і станеться.