Керолайн Ботон народилась та прожила усе своє життя у Філадельфії. Вона здобула хорошу освіту та більшу частину кар’єрного шляху працювала вчителькою. Її любили учні та поважали колеги. Тендітна жінка, крім основної роботи, встигала брати участь у громадському житті міста, входила до складу декількох асоціацій та відстоювала права жінок. Дізнайтесь більше про її життєвий шлях. Далі на philadelphia1.one.
Родина та освіта
Керолайн народилась 9 серпня 1854 року у Філадельфії. Її дівоче прізвище було Грінхенк. Вона мала старшу сестру. Батька звала Томас, він був суддею та мав англійське походження. Його родина була побожною та добре освіченою. Чоловіки з покоління в покоління обирали або юридичну, або богословську кар’єру. Мати Керолайн походила зі шляхетного ірландського роду.
Тож батьки з дитинства дбали про освіту доньок. Спочатку це було домашнє виховання, а потім Керолайн відвідувала місцеву школу, яку закінчила у 1874 році. Серед 80 випускниць вона мала п’яту позицію за академічним рейтингом.
Високі результати спонукали дівчину не зупинитись на цьому, а спробувати збудувати власну кар’єру. На той час таке рішення не можна було назвати дуже популярним. Проте батьки підтримали Керолайн і так розпочався її шлях в освіту.
Кар’єра в освіті та громадська діяльність
Восени 1874 року Керолайн зарахували на посаду вчительки в семінарію міс Стівен, що розташовувалась у Джермантауні, на північному заході Філадельфії. Упродовж перших років роботи молода вчителька виявила талант до викладання. Вона з легкістю підтримувала дисципліну у класах та завжди знаходила, чим зацікавити учнів.
У 1878 році вона перейшла працювати на кафедру історії до школи, яку сама закінчила чотири роки тому. Наступні чотири роки Керолайн очолювала кафедру та здобула високу репутацію. Її талант та ентузіазм було неможливо не помітити, а чарівні манери сприяли доброзичливому ставленню учнів та колег. Молода жінка знайшла на педагогічній ниві власне призначення та із задоволенням працювала у школі.
Крім основної роботи, Керолайн встигала долучатись до громадського життя Філадельфії та до діяльності різних асоціацій і організацій, а саме:
- вона входила до складу Американського домашнього місіонерського товариства, яке було засноване у 1826 році як протестантське місіонерське товариство США,
- у ньому вона дізналась про індійські місії та щиро зацікавилась ними і можливістю участі, тому упродовж п’яти років входила до керівного складу Національної жіночої індійської асоціації,
- потім Керолайн стала аудиторкою цієї асоціації.
Національну жіночу індійську асоціацію заснували у 1879 році американські активістки, серед яких було багато педагогинь. Окрім Керолайн Ботон, у ньому працювали Амелія Квінтон та Мері Бонні. Жінки виступали проти захоплення білими поселенцями земель на індіанській території, що були призначені для корінних американців. Вони написали петицію про обов’язковість дотримання угод між індіанськими націями та США. Цей документ розглянули та підписали у шістнадцяти штатах, а згодом надали до розгляду Палаті представників США та президенту Резерфорду Гейзу.
Пізніше організація стала називатись Національною індійською асоціацією, а у 1951 році була добровільно розпущена.
Щодо Керолайн, то вона також входила до складу Жіночого союзу християнської поміркованості. Ця міжнародна організація стала однією з перших таких, створених жінками та присвяченою соціальним реформам. Метою було об’єднати світське та релігійне життя з використанням стратегій та реформ, що ґрунтувались на прикладному християнстві.
Крім того, цікавилась Керолайн і розвитком та правами жінок. Вона входила до складу філадельфійського New Century Club, а також була членкинею Національної асоціації жіночого виборчого права та прихильницею мети та принципів організації. Жінка вважала, що усі представниці прекрасної статі заслуговують на рівні права з чоловіками, в тому числі щодо виборчого права.
Таким чином, Керолайн мала доволі прогресивні погляди та зробила значний внесок у розвиток суфражистського руху у Філадельфії, а також у підтримці жінок взагалі.
Наприкінці XIX століття стан її здоров’я погіршився. Тоді вона закінчила кар’єру та дещо зменшила громадську активність. Проте вона залишалась відомою мешканкою Філадельфії, яку поважали та до думки якої дослухались.
Особисте життя
Про особисте життя Керолайн відомо не дуже багато, але склалось воно доволі щасливо. У 1882 році вона вийшла заміж за Джона Ботона. Він також був відомим філадельфійцем, винахідником та промисловцем. Дітей у пари не було.
З 50 років Керолайн все більше хворіла. У цей час вона вже не працювала та не долучалась до громадських ініціатив. Талановита філадельфійка пішла з життя у 1905 році та була похована на історичному кладовищі West Laurel Hill Cemetery неподалік від Філадельфії.
Пам’ять про Керолайн Ботон залишилась в архівах та спогадах. Саме завдяки таким жінкам суфражистський рух набув успіху, а становище представниць прекрасної статі у США докорінно змінилось.