Корнелія Коннеллі народилась у Філадельфії, але значну частину життя провела в Європі. Вона була педагогинею та заснувала католицьке Товариство Святого Немовляти Ісуса. За словами жінки, воно було створено на уламках її розбитого серця. Річ у тім, що прийняття її чоловіком католицизму зруйнувало їх родину та спричинило багато страждань. Проте Корнелія витримала їх гідно. Католицька церква навіть запропонувала долучити її до лику святих. Дізнайтесь більше про буремний шлях філадельфійки. Далі на philadelphia1.one.
Ранні роки та заміжжя
Корнелія Пікок народилась 15 січня 1809 у Філадельфії. Її батько пішов з життя у 1818 році, а мати – у 1823 році. Тож у 14 років дівчинка залишилась сиротою. Її опікункою стала зведена сестра Ізабелла, яка на той час вже мала власну родину.
У 1831 році Корнелія була охрещена протестантською єпископальною церквою та вийшла заміж за преподобного Пірса Коннеллі. Чоловік, випускник Університету Пенсільванії, був на п’ять років старший за молоду дружину. Сестра Корнелії була проти цього шлюбу, але до її думки не дослухались.
Щойно створена родина переїхала до штату Міссісіпі, де Пірс став настоятелем єпископальної церкви Святої Трійці. Він також зробив економічно вдалі земельні інвестиції, а у 1835 році очолив єпископську конвенцію Південного Заходу. Подружжя було щасливим та мало чудові перспективи. Вони навіть мали рабів. Крім того, у них народився син Мерсер і донька Аделін.
Здавалось б, що життєвий шлях родини визначений на багато років вперед. Проте доля приготувала для них багато випробувань.
Стати католиками
З 1835 року до США почали приїжджати багато католиків. Пірс почав вивчати цю віру та відчув сумнів у власній релігії. Тоді він вирішив порадитись із єпископом та отримати благословення на навернення у католицизм. Варто зазначити, що таким вчинком він залишав родину без прибутку та й взагалі фактично руйнував її. Річ у тім, що католицькі священники не мають права одружуватись.
Попри це Корнелія підтримала чоловіка. Разом з дітьми вони вирушили до Риму, де Пірс потрапив на особисту зустріч до Папи Римського Григорія XVI та зворушив його до сліз. Через два місяці він був прийнятий до церкви, але питання з висвяченням залишилось відкритим. Ватикан запропонував Пірсу східний православний обряд, адже він був одруженим, а Корнелія чекала на третю дитину. Чоловік відмовився, адже у США таких парафій не було.
Невдовзі у пари народився син Джон Генрі й вони повернулись до США, щоб заробити на життя. Пірс працював у єзуїтському коледжі в штаті Луїзіана, де викладав англійську мову, а Корнелія стала викладачкою музики. Ця світла смуга життя тривала недовго:
- у 1839 році новонароджена донька Марія Магдалина померла у віці шести тижнів,
- у 1840 році Джон Генрі грався з собакою, який штовхнув його у чан з киплячим цукром й хлопчик загинув від опіків,
- Пірс невдовзі повідомив дружину, що таки вирішив стати католицьким священником.
Корнелія благала його добре подумати. У цей час вона знову була вагітна. Син Френк народився у 1841 році, а через рік Пірс покинув родину. Спільний будинок він продав, 9-річного Мерсера віддав у школу-інтернат, а Корнелію з молодшими дітьми влаштував у монастир в Гран-Кото.
У 1843 році Корнелія приїхала до Риму, де дала особисту згоду на висвячення чоловіка. Вони з Пірсом офіційно розлучились і він прийняв постриг. Аделіну віддали у монастирську школу, де її мати стала викладачкою музики та англійської мови. Батько відвідував колишню дружину та дітей раз на тиждень.
Рішучість та діяльність Корнелії Коннеллі
У 36 років Корнелія залишилась без чоловіка та з маленькими дітьми. Жінка не опустила руки та продовжувала викладацьку діяльність, а невдовзі її запросили до Англії навчати католицьких дівчат і бідних. Вона переїхала, а також заснувала Товариство Святого Немовляти Ісуса.
Місцевий єпископ Ніколас Вайзмен скасував дозвіл Пірса на відвідування родини. Тепер вони могли лише листуватись. Корнелію ж потрапила до монастиря при церкві Святої Марії в Дербі, де очолила денну школу на 200 учнів, вечірню школу для фабричних жінок і недільну школу. Крім того, вона навчала членів Товариства Святого Немовляти Ісуса.
Після року розлуки до монастиря несподівано прибув Пірс, чим засмутив Корнелію. Вона не збиралась повертатись до минулого життя, а у 1847 році прийняла вічний постриг як черниця. Колишній чоловік вважав це впливом єпископа Вайзмена та вирішив повернути дружину. Задля цього він перевіз до континентальної Європи дітей, намагався зустрітись із Корнелією, а потім подав проти неї позов.
Ця судова справа набула великого розголосу та завдала болю Корнелії та дітям. Врешті суд виніс рішення на користь жінки, але опіка над дітьми залишилась батькові згідно з законами того часу. Справу закрили у 1857 році. Тоді Пірс перевіз Аделін і Френка за кордон. Мерсер помер від жовтої лихоманки у віці 20 років. Розлука з дітьми стала для Корнелії найбільшим стражданням.
До останніх днів життя вона продовжувала свою освітню діяльність. Корнелія Коннеллі пішла з життя 18 квітня 1879 року в Англії, де і була похована.